МАНІФЕСТ ЛЮДСТВУ В ЕПОХУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
Ми вступили в епоху, якої ще не знала історія.
Уперше людство створює інтелект, здатний брати участь у прийнятті рішень, прискорювати наукові відкриття, трансформувати економіку, освіту, медицину та практично всі сфери суспільного життя.
Штучний інтелект стає новою продуктивною силою цивілізації.
Разом із цим постає питання, яке неможливо розв’язати лише засобами технологій.
Чи готове саме людство до тієї сили, яку воно створює?
Сьогодні тисячі фахівців обговорюють безпеку штучного інтелекту.
Розробляються методи контролю, регулювання, мінімізації ризиків і узгодження цілей інтелектуальних систем з інтересами людини.
Проте існує значно глибша проблема.
Навіть найбезпечніший штучний інтелект не здатний зробити людство безпечним, якщо саме людство залишається розділеним власними суперечностями.
Конфлікти породжуються не технологіями.
Вони виникають із особливостей людської свідомості.
Упродовж усієї історії люди створювали дедалі досконаліші інструменти.
Проте внутрішній розвиток людини завжди відставав від розвитку її можливостей.
Саме тому науковий прогрес неодноразово ставав джерелом нових конфліктів.
Сьогодні цей розрив досягає критичного рівня.
Ми наближаємося до моменту, коли інтелектуальні можливості цивілізації починають значно випереджати рівень її колективної зрілості.
Уперше в історії саме розвиток свідомості стає головною умовою подальшого розвитку технологій.
Ми пропонуємо подивитися на сучасну кризу по-іншому.
Проблема полягає не у штучному інтелекті.
І не в окремих державах, ідеологіях, релігіях чи економічних системах.
Проблема полягає в тому, що людство й досі мислить переважно як сукупність конкуруючих частин, тоді як реальні виклики вже стали планетарними.
Змінився масштаб завдань.
Отже, має змінитися й масштаб людського мислення.
Ми переконані, що наступним закономірним етапом розвитку цивілізації має стати формування культури усвідомленої єдності.
Це не означає відмову від національного, культурного чи релігійного різноманіття.
Справжня єдність не знищує відмінностей.
Вона створює простір, у якому відмінності починають працювати на спільний розвиток.
Людство може зберегти своє багате різноманіття й водночас навчитися діяти як єдина планетарна спільнота.
Ми розглядаємо штучний інтелект не як заміну людині, а як історичний каталізатор нового етапу людської еволюції.
Штучний інтелект здатний об’єднати знання.
Проте лише людина здатна визначити сенс їхнього застосування.
Штучний інтелект може прискорити розвиток.
Але напрям цього розвитку визначається людською свідомістю.
Тому головне питання XXI століття полягає не в тому, які можливості має штучний інтелект.
Головне питання звучить інакше:
Заради якого майбутнього має розвиватися людство?
Ми вважаємо, що сьогодні необхідний відкритий міжнародний діалог, який об’єднає науковців, інженерів, філософів, представників різних культур, релігій, громадських організацій та всіх, хто усвідомлює відповідальність за майбутнє цивілізації.
Він має розпочатися з пошуку тих фундаментальних принципів, які здатні об’єднати людей незалежно від їхнього походження, переконань чи світогляду.
Ми запрошуємо до спільної роботи всіх, хто поділяє переконання, що розвиток технологій має супроводжуватися розвитком самої людини.
Майбутнє визначається не лише тим, що ми здатні створити.
Воно визначається тим, ким ми здатні стати.
Саме тому головним завданням XXI століття є не лише розвиток штучного інтелекту.
Головним завданням стає розвиток людства.